На землі є безліч різних справ, якими людина може займатися. Але щасливою людина може бути лише тоді, коли займатиметься тим, для чого Бог її створив.
Кожного із нас Бог створив для того, щоб ми звершували на землі Його справи.
Ефесян 2:10 “Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували.”
І ці справи можуть бути для кожного інакшими. Потрібно шукати Бога, щоб зрозуміти, який є Божий план для нашого життя. І посвятити себе на здійснення цього плану, жити за Божим сценарієм. Тоді наша доля є дійсно від Бога.
Багато не віруючих і віруючих людей займаються різноманітними добрими справами, щоб якось заглушити голос совісті, тому що вони знаходяться не в досконалій Божій волі.
Писання закликає нас заспокоїтися від своїх діл (Євреїв 4:1-10). Бог не має потреби в наших добрих ділах, якщо вони є замінником досконалої Божої волі.
Дії 17:24,25 “Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих, і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.”
Благодійна діяльність, інша кипуча релігійна діяльність є нічим для Бога, якщо ви поза Божою волею.
Скільки б ви не творили добрих справ, все це ніщо, якщо ви не творите Божих справ, які Бог наперед приготував, щоб ви в них перебували.
Друже! перестань суєтитись і без кінця займатися якимись справами. Ніщо тебе не задовільнить, навіть якщо ти зробиш мільйон добрих справ. Всі твої добрі діла, твоє милосердя й доброчинність без досконалої волі Божої свідчать проти тебе. Все це пуста релігійна діяльність, що Богу нічуть не потрібна. Ти нічим не можеш “купити” Бога.
Комментарий автора: Не видумуй, а живи за Його сценарієм.
Юрий Рабый,
Кузнецовск Украина
Хочу пробуждения, ищу, молюсь об этом с 1991 года! Живу в Кузнецовске Ровенской области, Украина e-mail автора: urran@ukr.net
Прочитано 8686 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 2,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Жизнь каждого - крест и хождение в свете.
За серостью буден не видим призванья.
Той миссии, что порасчитана в смете
Божественных планов для мира творенья.
Себя мы никчемными зрим, не у дел,
И что-либо важное: где уж нам сделать...
Кусок заработать - вот цель и предел.
Меж тем не слабы ведь, как можно подумать.
Для Господа каждая в мире душа
Значеньем полна во симфонии света.
Но дети Адама, свободно дыша,
Не слышат призыв, Бога крик - без ответа...
"Где ж ты?" - раздается средь Райских садов.
Зовет "рыбарей человеческих душ",
Но миссионеров Христа - нет следов.
Есть только халтурщики, рвущие куш.
Татьяна
2005-09-24 12:52:48
По-моему, самое удачное из Ваших произведений. Идти своим путем - одно из самых важных и сложных задач.
Только вот последний абзац, по-моему, лишний. Может, лучше оставить тех, кто куда-то уехал в покое? Или Вы считаете, что Ваша жизненная миссия их обличать? Или Вы тоже хотели уехать, но у Вас не получилось? Извините, конечно, просто Ваши постоянные комментарии этого явления наталкивают на размышления... Комментарий автора: С 1997 года в меня есть возможность уехать в Штаты.
Татьяна
2005-09-28 08:56:59
Значит, Вы приняли решение этой возможностью не пользоваться. Не стоит осуждать тех, кто для себя решил иначе. Комментарий автора: А я и не осуждаю, просто высказываю свое мнение.
Татьяна
2005-09-28 10:57:15
Верю. Значит, Ваши высказывания мне показались слишком навязчивыми.
Нужна ли Православию защита... (Часть первая) - Сергей Сгибнев Ситуация, когда представители различных деноминаций заочно подвергают друг друга поношению становится все более тревожной. И, порой, в мирском общении люди более корректны, нежели те, кто называет себя Христианами.
"Никто не свят - все согрешили"! Так что же мы продолжаем грешить?
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
