Прагла гріха, а тепер прагну Бога.
І знаєш що? - З Богом щаслива дорога!
У Бозі є радість, у Бозі спокій
І більш не гнітить душу гріх тяжкий мій.
У крові пречистій Ісуса Христа,
Знайшла заспокоєння спрагла душа.
Мої Він бажання й думки обновив,
І пісню про небо у серце вселив.
...Хвала Тобі, Боже, навіки хвала,
За дивне спасіння, за Спаса Христа!
Хвала Тобі, Батьку, навіки хвала,
Як дивна й велика Твоя доброта!
Ти щиру молитву, Ісусе, почуй,
І ще багатьох від гріхів урятуй.
До черствого серця Ти знаєш підхід,
Нехай не на кару Твій буде прихід.
Помилуй знайомих, помилуй, спаси,
По милості, Боже, серця обнови.
За доброго часу Себе їм відкрий.
З сердець забери їх фальшивий спокій.
Хто в рабстві гріха — тих, Ісусе, звільняй,
І жити для Тебе в житті научай.
І раб стане вільний, а Паном — Сам Бог:
Жених й Наречена радітимуть вдвох!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Он ждет тебя. - Анатолий Бляшук Почему так часто наш разум преобладает над нашей верой…? Почему наш рационализм преобладает над доверием Богу…? Почему, в воскресенье на прославлении мы исповедуем, что вся наша жизнь в Его руках, а в понедельник снова суетимся, копошась в своих проблемах…? Мы пытаемся что-то решить, подключая к этому все имеющиеся в нашем расположении ресурсы, мы даже иногда молимся, но все равно остается как прежде…. Почему…? Да потому-что Бог начинает работать только там, где Ему нет альтернатив. От них мы можем избавиться двумя способами – это отбросить их по своей воле, или в начале набить себе кучу шишек, чтоб в итоге доказать несостоятельность наших путей и воззвать к Богу. Выбор только за нами.
